Історія середніх віків вивчає виникнення, розквіт та занепад суспільних й державних структур, що утворилися на теренах Західної та Східної Римських імперій.

Предметом вивчення дисципліни є об’єктивні закономірності виникнення, становлення, розвитку та занепаду західноєвропейської та візантійської цивілізацій. Вивчення дисципліни спирається на методологічні принципи, які визначають науковий підхід до історико-аналітичного визначення феодального суспільства, застосування методів порівняльного аналізу історичного розвитку, що дає змогу визначати як загальні риси історичних процесів, так і їх особливості.

Хронологічні межі курсу охоплюють період від падіння Західної Римської імперії до початку епохи Великих географічних відкриттів (к.V - к. XV ст.).